Віршики про кольори для дітей

Зміст

Вірші та загадки про кольори – це чудовий спосіб познайомити дітей з різноманіттям кольорової палітри, розвинути їхню уяву, мовлення та мислення. Вони роблять процес навчання цікавим і захоплюючим, допомагають дітям краще запам’ятовувати інформацію і весело проводити час. У цій статті ми зібрали найкращі вірші та загадки про кольори, які стануть корисним інструментом для батьків, вихователів і вчителів у розвитку дитячого сприйняття кольорів.

Вірші про кольори

***

Андрійко з Гафійкою на лавочці сиділи.
Про всяку-всячину говорили.
«Чи знаєш,Гафійко, що таке час?»
«Так. Я знаю. На годинник заглядаю.
На нього дивлюся і вже знаю,
Що робити далі маю.»
«Так то так. Але сам час
Ти побачила хоть раз?»
«Та ні. Його не зустрічала.
Ніколи за руку не тримала.
Цікаво було б його зустріти,
З ним поговорити.
Він багацько має знати.
Але як його впізнати?»
«А може він колір має?
І так його ми розпізнаєм?»
«Андрійку,ти правильно гадаєш.
Час свій колір має.
Тільки той колір завжди міняє.
Ніч наступає- чорний.
День приходить- прозорий.»
«То може,Гафійко,весна теж є час?
Зеленим кольором радує нас.»
«Згідна,Андрійку. Весна -то є час.
Аж на три місяці приходить до нас.
А влітку час ,певно, різнокольоровий.
За веселкою ховається.
До нас посміхається.»
«Жовтий -восени. Білий – зимою.
Часу кольори розгадали з тобою.»
«Сьогодні час не змарнували.
Для часу кольори ми розшукали.
Хоч ми не бачимо його,
Лише відчуваєм
Та за ним спостерігаєм.
Ось і нам час з лавочки вставати,
Додому швидесенько рушати.»

***

Гарна хатка у курчатка

У маленького курчатка
Коло кладки — БІЛА хатка.
А від хатки до дороги
Стежка стелиться під ноги.
Із розчинених воріт
Вируша курчатко в світ.

Йде, а сонечко згори  
Заглядає у двори,
Розсипає по лужку    
Квіти в ЖОВТОМУ пилку,

— От якби,— зітха курчатко,—
Колір цей мені у хатку.

А стежиночка в’юнка
Далі, далі утіка —
Між травицею-травою,      
Між ЗЕЛЕНОЮ, густою.
— От якби,— зітха курчатко,-
Колір цей мені у хатку.

Тут стежиночка мала    
До струмочка довела.
А в струмочку небо СИНЄ
В кожній світиться краплині.
— От якби,— зітха курчатко,—
Колір цей мені у хатку.

Далі пагорбок, пеньок,
Під пеньком товстун грибок
У КОРИЧНЕВІЙ шапчині
Став на варті при стежині.
– От якби,– зітха курчатко,–
Колір цей мені у хатку.
Ось, нарешті, і лісок,
І зозулин голосок, —

На галявці, на осонні,
Спілі ягоди ЧЕРВОНІ.
— От якби,— зітха курчатко,
Колір цей мені у хатку.
Так ішло воно, дивилось,
Доки добре натомилось.
Через поле, через сад
Повернулося назад.

А як сонечко зайшло,
Спати в ліжечко лягло.

Люлі-люлі… спить курчатко…
Сонце встало. Йде на кладку.
Ближче-ближче підійшло,
Чудо-пензлика взяло,
В чисті фарби умочало,
Хатку всю розмалювало.

Тук! – прокинулось курчатко.
Вийшло. Глядь – оце так хатка!
Засміялося: – Чудова!
Вже не біла – кольорова!
Як же звуться кольори?
Запитаю в дітвори.
Хто зуміє їх назвати,
Буде в хатці гостювати.

Коломієць Тамара

***

Майорить ЧЕРВОНЕ світло
Наче квіточка розквітла.
– Треба трішки почекати,
– Каже мама кошеняті.
(Е. Булгакова)

***
Трави ніби ожили!
То кульбабки зацвіли,
ЖОВТІ-ЖОВТІ, мов курчатка
В мами курочки-чубатки.
(Е. Булгакова)

***

На лататті ЗЕЛЕНІЄ
Жабка, що стрибати вміє.
У ріці – ЗЕЛЕНА РЯСКА–
Не життя, а просто казка!
(Е. Булгакова)

***
З-за волошок СИНІХ-СИНІХ
Що біля доріжки,
Чиїсь довгі виглядають
Вуха, наче ріжки.

Це – веселий, сірий зайчик
Скрізь шукає СИНІЙ м’ячик.
(Е. Булгакова)

***
В лузі дощик із квіток
кольоровий сплів вінок.
У долину, аж до річки,
простяглись барвисті стрічки.

Ось червона, перша стрічка, —
колір стиглої сунички.

Друга — наче мандаринки,
що оранжеві в них спинки.

Третя — жовта, наче сонце
зазирає у віконце.

А четверта — то зелена,
як листок берізки, клена.

П’ять — блакитна, барвінкова,
наче квіточка святкова.

Шоста — синя, як ті сливи,
що дощі вмивали й зливи.

Сьома — вкрили ліс та балки
фіолетові фіалки.

Із семи стрічок веселих
утворилася веселка,
і щоб знати кольори,
ти лічилку повтори.
(Л. Вознюк)

***

Мама фарби купила мені.
Я малюю у зошиті і на стіні.
Осінь жовто-оранжеву
Розмалюю.
Зимі біло-блакитну подарую.
Весну зелену уявлю.
Літо різними фарбами розведу.
Я свої фарби дуже люблю.

***

Олівці кольорові
У коробці лежали.
Тиху розмову почали.
Якого кольору олівці
Найбільше потрібні дітворі?
«Я думаю,що я – зелений.
Потрібний я кущам,
Травам і деревам.
Коли приходить весна,
Моїм кольором малює вона.»
«Почекай. Моя думка така.
Без червоного кольору
Багато квітів не зацвітуть.
Суниці й малини
Сукні червоні не одягнуть.
Яблука не достигнуть в саду.
Веселка загубить свою красу.»
«Ні,ні,ні. Найбільше мій
Синій колір потрібний.
Синім малюють небеса,
Океани,річки і моря.
І волошки мій колір мають.
Сині очки свої розкривають.»
«Я не згідний з вами усіма.
Жовтим кольором
Малює дітвора.
Жовті кульбабки
Яскраво цвітуть.
Чарівна осінь мій колір забрала
Все навкруги розмалювала.»
«Ні.Ні.Це не просто так.
Білий колір теж
Потрібен однак.
Білий иній на трави лягає.
Сніг білий землю вкриває.
Білий підсніжник
З-під снігу визирає,
Першим весну зустрічає.»
«Мій колір чорний –
Стильний і елегантний.
Ним малюють машини гарно.
Меблі мій колір приймають.
Плити кухонні,чайники
Та кавоварки його мають.
Нічка чорна і чорна земля.
Прекрасна картина моя.»
«Прошу вас
Добре помозгувати.
Стовбур,шишку,
Жолудь,кокос
Без коричневого
Не намалювати.»
Може б ще довго
Олівці гомоніли.
Та Настуня коробку відкрила.
Всі олівці помирила.
«Олівці мої милі!
В пальчиках моїх
Ви чародії.
Я з вами усіма дружу.
Бо малювати я дуже люблю.»

***

Чи знаєте, друзі мої,
Як малююють
Фарби акварельні?
Так, так, так.
Вони хочуть води.
Без води ні туди, ні сюди.
Скільки хочеш пензликом води.
Додав їм сьогодні води.
Фарби мої ожили.
Улюблені фарби мої
Сьогодні стали чарівні.
До червоної білу додав-
Рожевий тюльпан намалював.
Жовтий і червоний з‘єднав-
Мандарин помаранчевий
Вималював.
Так я з фарбами чаклував.
До синьої жовту додав.
Зелене листя і траву намалював.
Беру червоний,жовтий,синій.
Чарівно вийшло в мене нині.
Коричневим кольором
Малюю дерева
І все ,що мені треба.
Акварельні фарби мої
Допомогають малювати мені.

***

Кульбабка тиха при стежині жовтіється сама собі.
А у волошки очі сині, а в неба очі голубі.
Зелені клени стали колом побіля нашого двора,
а ген за тихим жовтим полем червоне сонце догора.
(Є. Горева)

***

Білий-білий первосніг на поля й на луки ліг.
А в садку глибокий, красень синьоокий.
На березі ще й сосні — бірюзовий.
Так чи ні? Жовто-золотавим припушило трави.
А під вечір на шибках сніг рожевий, наче птах.
Мов казкова птиця, та, що тільки сниться.
(В. Конопелець)

***

Червоний колір я люблю.
Червоне плаття одягну.
У свої косички
Заплету червоні стрічки.
І ви,ніжки,не відставайте.
Червоні черевички взувайте.

***

Синій колір обожнюю я.
Синього кольору блузка моя.
Спідничку синю вдягну.
З синіх волошок
Віночок зроблю.
В волосся своє заколю.

***

Жовтий колір-це сонця свято.
Пожовкло у полі хлібів багато.
Жовтим орудує осінь вміло.
Ліси й сади позолотила.

***

Зелений колір має весна.
Зеленим травам життя дала.
На деревах листя розпустила.
В зеленій сукні гуляє щаслива.

***

Чорного кольору
Набула земля.
Почорніли луги і поля.
Скоро вже білий
Колір прийде.
Сніг його принесе.

***

Фіолетовим кольором
Квіти цвітуть.
Символ чарівності
Й дружби несуть.
Крокуси, тюльпани,фіалки
Айстри й бузок.
Посадимо їх у наш квітничок.

***

Ходить осінь

По діброві ходить осінь, 
Олівці з собою носить 
І фарбує в жовтий колір 
Клени, липи і тополі.
Я гукаю: — Люба осінь, 
А скажи, чому ще й досі 
У садку ялинка в мене 
Не багряна, а зелена? 
Засміялась осінь дзвінко — 
Я злякалася ялинки — 
Ще об гострі голки ці 
Поламаю олівці! 

Леонід Куліш-Зіньків

***

Абрикоси

Помаранчеві голівки
Обліпили кожну гілку.
На солодкі абрикоси
Налетіли жовті оси,
Налетіли роєм бджоли…
Зумкотить усе довкола!
В зелен-листі вітер в’ється,
Теплим подихом сміється
Й носить запахи медові.
Дні стоять такі чудові!
Як тут нам не порадіти,
Шле гостинці красне літо!

***

Кульбабки

Луг за ніч причепурився,
Жовтим цвітом рясно вкрився.
На кульбабки ясноокі
Сіли промені високі.

З сонечком кульбабки схожі,
Такі ніжні і пригожі.
Жовті сонечка-веснянки
Прокидаються щоранку.

Море радості і втіхи
Принесуть кульбабки дітям.
Квіти весноньку вітають,
У дитинство повертають.

***

Колоски

В жовтім полі жовте жито
Жовтим сонечком налите. 
В жовтім полі колоситься 
Жовте золото пшениці.
В колосках зростає просо, 
В колосках дрімають роси. 
Колоски гойдає вітер,
Золотить колосся літо.

***

Зелений горошок

Зелений горошок сидить у стручку,
Шукай на городі хатинку таку.
В хатині багато братів горошин.
Усі круглолиці. Усі, як один!

Веселковий тиждень

Нас бабуся Катерина
Запросила на гостини.
Увесь тиждень засмагали
І бабусі помагали.

В понеділок помідори
Ми занесли до комори.
Рвали стиглі, червоненькі,
І великі, і маленькі.

У вівторок рано встали
І городину копали.
Назбирали у корзини
Помаранчеві морквини.

А у середу завзято
Привезли під саму хату
Жовті дині на підводі.
Зародили ж бо в городі!

У четвер із-під листочків
Діставали огірочки.
Довгані зеленошкірі
Сортували на подвір’ї.

В п’ятницю блакитні сливи
Під блакитним небом мили.
Ласувати будем взимку
Джемом в нашому будинку!

У суботу довго спали,
Сині сни переглядали.
А надвечір для телички
Накосили віз травички.

У неділю від’їжджали…
Нам голівками кивали
Квіти бабці Катерини
Фіолетові жоржини.

Наталія Карпенко

Сонечко гріє з висоти.
Кольором жовтим його малюємо завжди.
Захочеться вам по-англійськи сказати,
Жовтий колір треба «yellow» називати.

***

Червона троянда розцвітає.
Пелюстки свої розкриває.
«Кольору кращого в світі нема!»-
Сказала зачаровано Оленонька мала.
«Магічно,сестричко! Я знаю.
Англійці цей колір «red» називають.»

***

Даринка плаття одягла
І на вулицю пішла.
« А у плаття що за колір?»-
Запитав сусідський Коля.
«Blue.»- Даринка відповіла.
Це в англійській мові – синій.

***

Хмарки у небі пливуть та пливуть.
Білі сніжинки на собі везуть.
Як на землю впали,
Слово «White» написали.
White-це білий. Пам‘ятай.
З нами разом вимовляй.

***

Дерева зелені,зелені кущі,
Зелені водорослі у ріці.
Ти,любий друже,так і знай
Колір зелений «green» називай.

***

Оранжевий колір мають апельсини.
Тропічний фрукт для цілої родини.
Давайте вивчимо,запам‘ятаємо
В англійській «orange”
Цей колір називаємо.

***

Чорний колір меблі мають.
Автомобілі чорними бувають.
Чорне взуття і чорні штани,
Сукні чорні та чорні хустки.
Хочеться мені «black» сказати,
Мовою англійською цей колір назвати.

***

Рожевий колір люблю.
Рожевий одяг ношу.
Наче квіточка в цвіту
Я в рожевому іду.
«Pink» для друзів я і близьких,
Це- рожевий по-англійськи.

***

Бурий ведмідь по лісі гуляє.
Шубу коричневу він має.
Вісім вихваляється навкруги:
« Кращої шуби ніж в мене не знайти!»
Тут мавпа прийшла:
«Шуба твоя «brown» як і моя.»
«Ха-ха-ха! Вона ж не браун,
А коричнева !»
«Ні. Ні. Ні. Ти не правий.
Brown- це і є коричневий.»

***

Фіолетові тюльпани розкриваються.
Фіалетовим кольором
Лаванда вихваляється.
Фіолетова фіалка в саду розцвітає.
Колір фіолетовий і райдуга має.
Оля впевнено сказала:
«Я англійську вже вивчаю.
Колір фіолетовий – “purple” називаю.

***

Сірого кольору тканину купила.
Костюм елегантний із неї пошила.
Колір «grey» мені до лиця.
Й стали в пригоді англійської знання.
Як слово «grey» я вимовляю,
Знаю,що сірий колір називаю.

Загадки про кольори

Є цей колір у яйці,
Є у кислому лимоні,
У кожнім стиглім колоску,
В сонці, в сирі і в піску.
(Жовтий колір)

***

Він із жабою скакає,
З крокодилом плаче,
Із травою він росте,
Але тільки не цвіте.
(Зелений колір)

***
Всіх биків зазвичай злить,
Їхать далі не велить,
Разом з кров’ю в нас тече,
Щоки брехунам пече.
(Червоний колір)

***

Кожен апельсин такий,
Схожий також мандарин,
Він наявний на лисиці
І на білці в колесі.
(Помаранчевий)

***

Сніг, сметана й молоко,
В синім небі хмари
Хоч не схожі речі ці,
але мають спільний колір
(Білий колір)

***
Хоч таїться в димоході ,
У пантер він вічно в моді
(Чорний колір)

***

Він на небі в день погожий
І на васильках також
(Блакитний колір)

***

Він в асфальті і бетоні ,
У теплім пусі на вороні ,
У вовка на хвості
І у кішок в темноті.
(Сірий колір)

***

Є він в каві , в чечевиці ,
У ведмедя і кориці ,
У шоколаді теж він є
— І на дереві росте.
(Коричневий колір)

***

Побачивши його під оком ,
Забіяки шкодують відразу ,
А ось баклажан і слива
Носять його щасливо.
(Фіолетовий колір)

***

Скаже кожен хлопчик зрячий
Що цей колір є дівчачий
(Рожевий колір)

Вірші та загадки про кольори – це не лише розвага, але й важливий елемент навчання, що допомагає дітям краще розуміти та запам’ятовувати кольори, розвивати мовленнєві та когнітивні навички. Використовуйте ці вірші та загадки у повсякденному спілкуванні з дітьми, під час ігор та навчальних занять. Таким чином, ви не лише зробите процес навчання цікавим та веселим, але й допоможете дітям відкрити для себе багатство світу кольорів.