Прізвище Шевченко — українське, походить від слова «швець», що означає чоботар, взуттєвик. Суфікс -енко — типовий український патронімічний суфікс, який означає «син когось» або «нащадок». Тобто Шевченко буквально може означати «син шевця».
Це прізвище є одним із найпоширеніших в Україні, особливо завдяки його носієві — Тарасові Шевченку, великому українському поетові, художнику та мислителю XIX століття. З цієї статті ви дізнаєтесь, як правильно відмінювати прізвище та звертатись до людини з цим прізвищем.
Відмінювання прізвища Шевченко
Відмінювання прізвища Шевченко у чоловічому роді (оскільки для жінок воно частіше залишається незмінним):
Відмінювання прізвища Шевченко (чоловічий рід):
| Відмінок | Форма | Приклад |
| Називний | Шевченко | Це Шевченко. |
| Родовий | Шевченка | Немає Шевченка. |
| Давальний | Шевченку / Шевченкові | Я подякував Шевченку (або Шевченкові). |
| Знахідний | Шевченка | Я бачив Шевченка. |
| Орудний | Шевченком | Я пишаюся Шевченком. |
| Місцевий | (на) Шевченку / Шевченкові | Розповідаю про Шевченка (або на Шевченкові). |
| Кличний | Шевченко | Шевченко, розкажи нам! |
У жіночому роді прізвище Шевченко зазвичай не відмінюється в офіційних текстах, але в розмовній мові може відмінюватися подібно до чоловічого роду.
Форми Шевченкові, на Шевченкові — літературні, урочисті, поетичні.
В офіційних документах прізвища, які закінчуються на -ко, часто не відмінюють узагалі (особливо у випадку жінок), наприклад: Лист надіслано Олені Шевченко.
Кличний відмінок прізвища Шевченко
Кличний відмінок прізвища Шевченко — Шевченко. Це пов’язано з тим, що прізвища на -о в українській мові, як правило, не змінюються у кличному відмінку. Тобто:
Правильно:
Шевченко, розкажи нам більше!
Добрий день, Шевченко!
Хоча в усному мовленні іноді можна почути варіанти типу Шевченче (за аналогією з іменем Тарас → Тарасе), це нелітературна форма, яка іноді використовується поетично або жартівливо. У нормативній українській мові правильно вживати Шевченко в кличному відмінку.
Кому: Шевченку чи Шевченко
Правильно: кому? — Шевченку.
Хоча прізвище Шевченко є незмінюваним у письмі (не змінюється закінчення), в усному мовленні та на письмі в офіційних чи граматично правильних конструкціях його відмінюють згідно з правилами, якщо це стосується людини з таким прізвищем, особливо чоловіка.
Випадки:
Я подякував Шевченку. (Давальний відмінок — кому? чому?)
Вірші належать Шевченку.
Лист — Шевченку Тарасу Григоровичу.
Це нормативно правильно для чоловічих прізвищ на -о (Шевченко, Петренко, Сидоренко тощо).
Виняток: жіночі прізвища на -о часто не відмінюють, особливо в офіційних документах. Наприклад: Лист надіслано Олені Шевченко (не «Шевченці») — обидва варіанти можуть вважатися допустимими, але не відмінювати у цьому разі вважається більш офіційним або нейтральним варіантом.
Чоловік: Шевченку — правильно.
Жінка: у розмові можна сказати Шевченко або Шевченці, але в офіційних документах зазвичай не відмінюють.
Як правильно: Шевченку чи Шевченкові
Правильними є обидва варіанти — Шевченку і Шевченкові. Обидва є формами давального відмінка від прізвища Шевченко (у чоловічому роді), і їх можна вживати залежно від стилістичного контексту.
Шевченку — нейтральна, загальновживана форма, найчастіше використовується в сучасному мовленні.
Приклади:
Я подякував Шевченку.
Пам’ятник поставили Шевченку.
Шевченкові — стилістично піднесена, поетична або емоційна форма. Часто вживається у художній літературі, публіцистиці, поезії, а також для ритміки у віршах.
Приклади:
Слава Шевченкові, пророку України.
Народ ніколи не забуде Шевченкові слова.
Андрій Шевченко: відмінювання
Як правильно відмінювати:
| Відмінок | Форма |
| Називний | Андрій Шевченко |
| Родовий | Андрія Шевченка |
| Давальний | Андрієві Шевченку / Андрію Шевченку |
| Знахідний | Андрія Шевченка |
| Орудний | Андрієм Шевченком |
| Місцевий | (на) Андрієві Шевченку / (на) Андрію Шевченку |
| Кличний | Андрію Шевченко |
Тарас Шевченко: відмінювання
Відмінюємо правильно:
| Відмінок | Форма |
| Називний | Тарас Шевченко |
| Родовий | Тараса Шевченка |
| Давальний | Тарасові Шевченку / Тарасу Шевченку |
| Знахідний | Тараса Шевченка |
| Орудний | Тарасом Шевченком |
| Місцевий | (на) Тарасові Шевченку / (на) Тарасу Шевченку |
| Кличний | Тарасе Шевченко |
Ім’я відмінюється за стандартними правилами. Прізвище Шевченко — відмінюється, бо йдеться про чоловічу особу. У давальному та місцевому допускаються дві паралельні форми імені:
наприклад, Андрієві / Андрію, Тарасові / Тарасу — обидві нормативні (перші — літературно-урочисті, другі — нейтральні).
