Що таке стосунки на відстані? Це коли замість поцілунку — «смайлик», а замість обіймів — «ой, знову завис Zoom». Ви хочете романтики, а отримуєте «ваш абонент тимчасово недоступний». Хто сказав, що Купідон не літає Ryanair?
Вірші про кохання на відстані: як витримати кілометри до коханої людини і не зламатися
Половинка в іншому місті — то ще пів біди. Коли кохана в іншій країні, починаєш спілкуватися з її паспортом частіше, ніж з нею. Відстань вбиває час, але народжує поезію, драму і дуже багато мемів. У кожному “добрий ранок” ховається 5 годин різниці. А ще нове слово в лексиконі — “географічна печаль”.
Психолог Настасія Штефуник, яка працює у напрямку гуманістичної психології, вважає: «Ми близькість можемо проявляти різними способами: для когось це секс, для когось це милі повідомлення… і чудово, коли ми знаємо, що для нас означає прояв близькості, а також знаємо, що означає прояв близькості для нашої коханої людини.»
Вірші про кохання на відстані українською: коли серце в Україні, а поцілунок в роумінгу
Ох, скільки слів хочеться сказати, коли в Zoom’і завис обличчя коханого. Романтика за кордоном — це не коли на Мальдівах, а коли тебе кидає в сльози біля нової пошти. Кожна посилка пахне коханням, або принаймні шампунем із ванної коханого. Тому поезія, друзі, стає єдиною валютою любові.
душно, небезпечно, важко.
Але я більше нічого не чую —
мене більше ніхто не турбує.
Тут не холодно і не темно,
тут ніхто не говорить даремно.
Тут ніхто не говорить зовсім,
тут ніхто не чекає осінь.
Я поняття не маю, що з тілом —
хтось там вирішив це напевно.
Я не знаю, чи став я пилом,
чи наді мною ростуть дерева.
Я зовсім нічого не чую,
зовсім нічого не бачу.
Єдине, що не змінилось —
я все ще нічого не значу.»
кілометри сміються з мене,
їм кохання моє приречене,
таке дивне і незбагненне.
Магістралі вляглись між нами,
позакручувалися зміями,
а я знову до тебе прагну —
своїми снами, думками, мріями.
І цілую тебе безвустово,
і торкаюся простір руками,
замість ковдри — укриті небом,
що освітлює шлях зірками.
Я дістанусь до тебе дорогами,
які навіть іще не збудовані.
Хай зустрінуться очі поглядом —
ніжновкоханим і зачудованим.»
Я вас люблю, як проклятий. До смерті.
Земля на небі, вечір, щастя, дим,
Роки і рік, сніги, водою стерті,
Вони мені одне лиш: ви і ви…
Димлять століття, води і народи…
Моя ви пам’ять степу-ковили,
Зорі небесний голос і свободи.
Дивіться, гляньте: мій – то голос ваш:
Як світиться він тепло на світанні…
Я вас люблю, як сіль свою Сиваш,
Як ліс у грудні свій листок останній.»
Наче запах торішньої м’яти.
Наче яблуні цвіт,
котра в юності ще відцвіла.
Я не можу тебе,
я не можу тебе пригадати.
Ти ж такою була,
мов ніколи моя не була.
Я забув. Я забув.
Вже й ім’я твоє сонячно-чисте,
тільки помахи рук,
як від тебе везли поїзди.
Тільки власний портрет,
що відбився в очах променистих.
Облітають літа.
Облітають літа назавжди.
Зачекай. Зачекай.
Це не сон. Не уява. Не казка.
Це само по собі
у житті воно склалося так,
Що вогні вказівні
попереду давно вже погасли,
та тримає мене
твій давно проминулий маяк.»
Пара, яка проходить кілометри, заслуговує на оплески стоячи. Бо витримати не так важко, коли є спільний серіал і плейлист зі словами «наше». Онлайн-кава, відеодзвінки й навіть мовчання — усе може бути ніжним. Головне — берегти зв’язок.
Лайфхаки для закоханих, які не в одному ліжку, але в одному серці:
- Домовтесь, коли і як будете спілкуватися: дзвінки вранці, голосові перед сном, відео щосуботи — романтика любить графіки.
- Слухати один плейлист, разом варити ранкову каву на відеозв’язку або надсилати “обійми” в одній годині — дрібниці, що тримають міцно.
- Говоріть про ревнощі, втому, сум — інакше відстань розмовлятиме за вас у вигляді уявних образ.
- Діліться думками, що вас зачепило, з чого сміялися, що почули. Глибокі розмови створюють емоційну близькість.
- Лист, брелок, футболка з ароматом — фізичні речі оживляють відносини навіть краще за GIF.
- Плануйте наступну побачення разом — нехай навіть на місяць уперед, але щоб було заради чого чекати.
- Рольові переписки, флірт, еротичні листи — творчість теж працює на стосунки, поки руки далеко.
- Серіали, ігри, кулінарні стріми — спільні дії створюють спільний простір навіть без кордонів.
- Партнер має життя поза перепискою — це не зрада, це баланс. Дозволяйте одне одному дихати.
- Будильник з її ім’ям, нотатка в телефоні з його жартом, заставка з фото — романтика ховається у щоденному.
Любов витримує багато, але їй теж потрібна турбота. Навіть через океан можна передати ніжність — головне знати, куди натискати.
Вірші про любов на відстані для соціальних сторінок: коли сторіс пахне самотністю
Соцмережі стали майданчиком для туги з естетикою. Фото з кавою — без тебе, текст — про тебе. А статус? Ну звичайно, зі стражданням і римою.
Дві білих пісні рук твоїх зі мною.
Ти – ранок мій, ти – південь мій і вечір.
Ти – ніч моя… Хоч все на світі – втеча!»
Тепер залишились одні слабкі півзвуки.
Любові нашої обличчя не люблю.
Її обличчя – то обличчя муки…»
Незнайома, але й знана теж,
Заховавшись в довгій самотині,
Вже мене не кличеш, не зовеш.»
Ти мені дорогу перейшла,
Опустивши очі мовчазливі,
Лиш на серці легкий сплеск весла.»
Може, ти і досі зберегла
Серце, розтривожене і чуле, —
Тільки все припорошила мла.»
В сумі сновидіння не відкинь,
Не скорись непам’яті в знесиллі
І фантазувати не покинь.»
Із ранкових туманів, з небесних октав,
Коли думи збігалися з мли бездоріжної
І незвіданий смуток за душу смоктав.»
Любов і літо без тривог.
Оце і все. А взагалі-то
Не так і мало, як на двох.»
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…»
в зіниці звабливі і темні.
Із човників твоїх долонь
стікає сонця мед на мене.»
Після всіх цитат, віршів і постів хочеться дати просту пораду. Ставте фото дня — навіть якщо на ньому тільки кава й плед, головне — настрій. Дзвоніть щовечора, бо навіть поганий зв’язок краще за мовчання. А ще додавайте трохи поезії в сторіс — хай він хоч лайкне тугу з фільтром.
Вірші про відстань між коханими від знаменитих українських поетів
Мабуть, не існує людини, яка не відчула сум від розлуки з коханим чи коханою, отже навіть світові імена не уникнуть цієї долі. Буває так, що відстань — то не просто кілометри, а ціла епопея почуттів, драм і романтики. Та натомість з’являються рядки, які торкаються душі глибше за будь-які обійми.
Володіти тобою — жаль.
І хвилина діяння кожна
Випромінює нам печаль.»
(Василь Стус)
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила.»
(Ліна Костенко)
є час для любові — і час для байдужості нішу…
є час щоб кохати — й кохання що часу не знає…
є час обіймати — і я от тебе обіймаю.»
(Юрій Іздрик)
хоч тінь твою!
Але і тіні твоєї я не смію
сказати: Люблю.»
(Ліна Костенко “Збірка про нерозділене кохання”)
Чому я не сокіл, чому не літаю?
Я землю покинув і в небо злітав… »
(Михайло Петренко)
Часом відстань — мов тиша між рядками, але саме вона робить слова глибшими і сильнішими. Відомі поети доказують, що кілометри — не перешкода для великих почуттів. Ці вірші стають мостом поміж серцями, навіть якщо вони далеко один від одного. А тепер беріться за телефон: можливо, варто подзвонити і просто прошепотіти рядок, що гріє…
