Слово “достойный” часто трапляється в розмовній мові, публікаціях, привітаннях, офіційних текстах. Його активно вживають під впливом російської мови, не завжди замислюючись, що в українській є власні, точні та стилістично правильні відповідники. Тож як буде “достойный” українською мовою, яке слово варто вживати у різних контекстах і чи завжди “достойний” – найкращий вибір?
Як буде “достойний” українською мовою?
Найближчий і формально правильний переклад слова “достойний” українською мовою – достойний. Це слово є нормативним, зафіксованим у словниках і цілком літературним.
Приклади:
- достойний вчинок;
- достойна людина;
- достойна поведінка;
- достойна нагорода.
Проте в українській мові слово “достойний” уживається значно рідше, ніж у російській “достойный”. У багатьох випадках воно звучить трохи канцелярськи або навіть неприродно, особливо в живому мовленні. Саме тому часто виникає питання: достойний чи гідний?
“Достойний” чи “гідний”: у чому різниця
Слово гідний – це один із найкращих і найпоширеніших українських відповідників до "достойный". Воно коротке, сильне, природне на слух і дуже універсальне.
Порівняймо:
- достойний поваги – гідний поваги;
- достойний уваги – гідний уваги;
- достойний приклад – гідний приклад;
- достойна відповідь – гідна відповідь.
У більшості випадків саме “гідний” звучить по-українськи органічніше. Тому мовознавці й редактори часто радять надавати перевагу цьому слову, особливо в публіцистичних, художніх і розмовних текстах.
Водночас “достойний” доречний:
- в офіційно-діловому стилі;
- у підкреслено урочистому контексті;
- у сталих сполученнях.
Слово “достойна” українською мовою це жіночий рід прикметника “достойний”. Вона також нормативна: Вона достойна похвали. Її поведінка достойна поваги. Але знову ж таки, в живій мові частіше почуємо: вона гідна похвали, її вчинок гідний поваги. Тут питання не правильності, а стилістики та природності.
Як сказати “не достойна” українською мовою?
Форма не достойна в українській мові можлива, але часто має кращі альтернативи – точніші за змістом і м’якші або, навпаки, жорсткіші за емоцією.
Приклади:
- не достойна уваги – не варта уваги;
- не достойна довіри – не заслуговує на довіру;
- не достойна поваги – не гідна поваги.
Особливо популярна конструкція “не вартий / не варта”, яка звучить природно й широко вживається в усному мовленні.
Синоніми українською мовою до слова “достойний”
Залежно від контексту, слово “достойний” можна замінити різними синонімами. Ось корисний список:
- гідний;
- вартий;
- поважний;
- шанований;
- належний;
- відповідний;
- чесний (у моральному контексті);
- порядний (коли йдеться про людину);
- заслужений.
Важливо: не всі ці слова є повними синонімами, але в конкретних ситуаціях вони працюють краще, ніж буквальний переклад.
Чому не варто зловживати словом “достойний”?
Українська мова любить точність. Там, де в російській одне слово закриває десяток значень, українська пропонує вибір. І це її сила. Замість механічного вживання “достойний” варто щоразу подумати:
- гідний – коли про мораль і повагу;
- вартий – коли про цінність;
- належний – коли про відповідність нормам;
- заслужений – коли про результат зусиль.
Текст одразу стає живішим. І чеснішим.
Отже, “достойный” українською мовою – це “достойний”, але в більшості випадків кращим вибором буде “гідний” або “вартий”. Слово “достойний” не є помилкою, та його варто вживати свідомо, з урахуванням стилю й контексту. Українська мова дає простір для вибору. І цим простором гріх не користуватися.
