Катаракта є однією з найвідоміших і найважливіших патологій, що вражають наш зоровий апарат, головним чином через їх поширеність, а також через те, що вони є основною причиною сліпоти у світі. Дізнатись більше про захворювання та лікування катаракти за посиланням на сайт клініки Lviv Medical Center.
Діагностика катаракти
Лікар офтальмолог може виявити катаракту під час планового огляду за допомогою офтальмоскопа. Тоді можна визначити точне місце розташування катаракти та ступінь, до якої вона блокує світло, використовуючи інший інструмент, а саме щілинну лампу. Обстеження за допомогою щілинної лампи також дозволяє детально визначити місце помутніння, щоб описати точний тип катаракти та спланувати лікування.
Оперативне лікування катаракти
Катаракта є цілком виліковною патологією, з повним відновленням зору. Однак, як правило, до тих пір, поки не буде значного зниження функції ока, існує тенденція не втручатися хірургічним шляхом, тому на початковій стадії лікування є симптоматичне.
Пацієнтам призначають окуляри з лінзами, здатними компенсувати відсутність лінз. Цей перший підхід усуває втрату зору абсолютно неінвазивним способом. Коли дефект прогресує занадто далеко і симптоми пацієнта погіршуються, проводиться хірургічне лікування.
Хірургія катаракти називається факоемульсифікацією і складається з невеликих швидких маневрів.
- В око вводять інструмент факоемульсифікатор, кінчик якого вібрує під впливом ультразвуку; цей наконечник ламає стару лінзу і тим часом засмоктує осколки.
- Вода, що вводиться цим інструментом, служить для запобігання перегріву кінчика і структур ока, крім того, вода допомагає зберегти простір в передній камері.
- Після аспірації патологічної лінзи вставляється нова лінза (ІОЛ), яка виглядає складеною, забезпечуючи її розміщення на місці, роблячи лише невеликий отвір і мінімізуючи можливе пошкодження сусідніх структур.
- Після встановлення лінза сама розкриється за кілька секунд, як полотно.
- Після того, як лінза встановлена, точки входу зшиваються, що можна зробити класичними нейлоновими швами або, частіше, струменем води (гідрошовними швами), що забезпечує більшу герметичність і знижує ризик ускладнень на рогівці.
Перед операцією
Перед проведенням операції за пацієнтом спостерігає лікар офтальмолог. Проводиться низка обстежень та перевірок. Починаючи з класичного базового візиту, який дозволяє точно визначити тип і ступінь тяжкості катаракти.
Для підготовки до операції необхідно пройти ряд аналізів та обстежень, в т.ч. біометрію ока, за допомогою якої можна отримати цінну інформацію:
- довжина очного яблука, необхідна для розрахунку оптичної сили інтраокулярної лінзи, імплантованої при операції з видалення катаракти;
- глибина передньої камери ока;
- товщина кришталика і будь-які утворення в оці;
- сила інтраокулярних лінз при дуже вираженій міопії, оскільки є можливість вибрати імплантацію штучного кришталика, який також здатний компенсувати міопічний дефект.
Після операції
Після операції на око накладають захисну оболонку, щоб уникнути випадкового дотику до пацієнта, і одночасно призначають очні краплі з антибіотиками.
Наступного дня проводиться перше контрольне відвідування, метою якого є перевірка правильності розміщення штучного кришталика (ІОЛ, що означає інтраокулярна лінза), його цілісності та прозорості, а також відсутності пошкоджень рогівки, які можуть виникнути згодом, особливо набряк рогівки або помутніння рогівки внаслідок її запалення.
Контрольний візит буде призначається через 7 днів після операції, і в цьому випадку основна мета буде спрямована на перевірку відсутності інфекції і, отже, ефективності антибіотика.
Нарешті, останній візит лікаря відбудеться через 1 місяць після операції, щоб переконатися у відсутності довгострокових ускладнень від операції, таких як:
- вторинна катаракта;
- кістозний макулярний набряк (запалення ділянки сітківки, яке можна лікувати стероїдами);
- помутніння штучного кришталика (зазвичай через дефектну партію ІОЛ);
- відшарування сітківки (може бути пов’язане з хірургічним втручанням з неточними прийомами, що призводять до розриву задньої капсули кришталика з входженням частини склоподібного тіла в передню камеру, що призводить до натягу сітківки);
- декомпенсація рогівки (сильне помутніння рогівки, яке зазвичай виникає у тих, хто вже має проблеми з рогівкою, у разі дуже зрілої катаракти, що потребує використання ультразвуку протягом тривалого часу, або якщо хірургічна процедура виконана неправильно).
Профілактика катаракти
Існують різні стратегії, які можна використовувати, щоб спробувати запобігти катаракті, зокрема:
- Використання сонцезахисних окулярів із захистом від ультрафіолету;
- Відмова від сигаретного диму;
- Зменшення споживання алкоголю;
- Контроль рівня цукру в крові (при цукровому діабеті);
- Забезпечення надходження вітамінів С і А.
