Професійне тонування волосся в домашніх умовах: секрети й поради

Зміст

Коли набридло витрачати половину зарплати на салон, а душа прагне оновлення, настає пора озброїтись фарбою, перчатками і безстрашністю. Тонування волосся вдома – це як квест: трохи ризику, трохи інтуїції й мінімум три рушники на випадок апокаліпсису. Але в цій пригоді є й бонус – повний контроль над процесом та можливість сказати: “Я зробила це сама”. Головне – не плутати тонування з фарбуванням, бо тоді фіолетова ванна може стати реальністю.

Як працює тонування волосся вдома

Тонування – це не зовсім фарбування, скоріш косметична дипломатія: замість того, щоб змінити структуру волосини, засіб покриває її тонкою плівкою з пігментом. Такий спосіб підходить для тих, хто хоче додати блиску, освіжити відтінок або приглушити жовтизну після освітлення. Результат тримається до 2-4 тижнів залежно від засобу, частоти миття та пористості волосся. Важливо обирати відтінок у межах своєї гами – радикальні зміни тонуванням не здійсниш.

До плюсів можна віднести:

  1. Делікатна дія.
  2. Швидке нанесення.
  3. Легке змивання.
  4. Мінімальний ризик помилки.
  5. Можливість експериментів без стресу.
  6. Блиск і живий вигляд.
  7. Маскування небажаного тону.

Тонування не пошкоджує структуру волосся, бо не містить аміаку. Воно підходить для пошкоджених і тонких пасм. А ще це чудовий спосіб звикнути до нового кольору без паніки, якщо щось піде не так.

Як тонувати волосся фарбою в домашніх умовах

Це трохи відповідальніше, ніж використання шампуню з відтінком, бо фарба – все ж хімічний продукт. Але спеціальні тонувальні фарби не проникають у глибину волосся, а діють поверхнево. Перед нанесенням важливо вимити голову без бальзаму, висушити рушником, і тільки потім розподіляти фарбу. Обов’язково провести тест на алергію за 48 годин до процедури – так, навіть якщо руки сверблять уже зараз.

Фарба наноситься пензликом або руками (в рукавичках), пасмо за пасмом, від коріння до кінців. Час витримки залежить від інструкції виробника, зазвичай від 10 до 30 хвилин. Змивати фарбу варто теплою водою без шампуню, а от маска після – бажана. Результат може бути м’яким або насиченим, але головне – тонування ніколи не дає “зростаючого кореня”, як перманентне фарбування.

Як затонувати сивину в домашніх умовах

Сиве волосся вимагає особливого підходу: воно щільніше, грубіше і не завжди бере пігмент з першого разу. Тонування для сивини – це компроміс між фарбуванням і доглядом, адже багато засобів мають кондиціонувальну дію. Вибирати потрібно відтінки, максимально близькі до натурального кольору, і з позначкою “для сивини”. Надмірно темні тони можуть виглядати неприродно, а занадто світлі – не перекриють сивину взагалі.

Засоби на основі амінокислот і кератину краще закріплюються на сивому волоссі. Бажано наносити засіб на сухе волосся для кращого зчеплення. Якщо сивини менше ніж 30%, тонування чудово маскує її без необхідності повного фарбування. При більшій кількості – може знадобитись подвійне нанесення або попереднє пігментування.

Чим тонувати волосся після освітлення

Освітлене волосся – як губка: вбирає пігмент миттєво, але й втрачає його швидко. Щоб уникнути зеленого, фіолетового чи куркумового сюрпризу, важливо правильно підібрати засіб. У фаворитах – професійні маски з пігментом, безаміачні фарби, відтінкові шампуні та муси. Вони не тільки коригують колір, а й закривають пори волосся після агресивного впливу освітлювача.

Для прицільного ефекту часто комбінують засоби з холодними відтінками: сріблястий, попелястий, бежевий. Їх наносять на злегка вологе волосся, витримують строго за часом і добре змивають. Якщо волосся “вистрілює” жовтизною, краще використати засоби з фіолетовим пігментом. А якщо ближче до помаранчевого – допоможе блакитний або перлинний тон.

Найкращі засоби для освітленого волосся:

  • маска з фіолетовим пігментом
  • безаміачна фарба з бежевим підтоном
  • мус із сріблястим ефектом
  • шампунь-антижовтизна
  • тонуюча емульсія на кислотній основі

Кожен варіант підходить для різних цілей: щоденного догляду або разової корекції. Вибір залежить від стану волосся та бажаного ефекту. Головне – дотримуватись часу витримки, інакше локони можуть нагадати аніме. Але навіть у цьому є шарм, якщо ви мрієте про стиль “техно-фея”.

Що краще для тонування волосся

Вибір засобу для тонування залежить від типу волосся і того, якого ефекту хочеться досягти. У деяких випадках достатньо простого тоніка, який миттєво дає колір і легко змивається. Іншим підійдуть професійні напівперманентні фарби, які глибше проникають у структуру й дають стійкіший результат. Усі засоби мають різну текстуру і дію: кремові варіанти працюють м’яко, але зникають швидше, тоді як гелеві тримаються довше, хоча іноді сушать кінчики. Підбираючи тонуючий продукт, слід звертати увагу не тільки на рекламні обіцянки, а й на склад — наявність поживних компонентів, здатність нейтралізувати жовтизну, рівень стійкості, а також чи адаптований він для пористого волосся. Професійні лінійки часто вимагають окремого окисника, проте забезпечують передбачуваний результат і точне попадання в тон. Мас-маркет варіанти зручні у використанні, але іноді поводяться, як сюрприз на день народження. Якщо тонування входить до щотижневого догляду, краще обрати засіб із салонної серії — волосся відповість блиском, а колір не зникне після другої чашки кави.

Скільки треба тримати тонування на волоссі

Щодо часу витримки, кожен засіб диктує власні правила гри. На упаковці завжди вказано, скільки хвилин варто тримати склад, і з цим не варто сперечатись. Якщо передержати — є ризик отримати надмірно темний або занадто попелястий результат. Занадто короткий контакт із пігментом часто закінчується ефектом «майже нічого». Наприклад, тонік діє швидко, йому вистачає 5–10 хвилин. Маски з кольоровими пігментами потребують трохи менше часу — близько 3–7 хвилин. Безаміачні фарби розкривають себе протягом 20–30 хвилин, а муси — зазвичай в діапазоні 5–15. Шампуні-антижовтизна потребують особливої обережності: час контакту з волоссям часто обмежується 1–3 хвилинами, інакше можна перетворити теплий блонд на холодний фіолет. Найнадійніший спосіб уникнути несподіванок — протестувати засіб на одному пасмі, перш ніж охопити всю голову. Це заощадить нерви, фарбу й убереже від вечірнього марафону з пошуком капелюха.

Тонування вдома схоже на міні пригоду. Валізи не потрібні, зате є шанс перетворити рушник на абстрактний експонат. Іноді результат вражає, іноді викликає питання типу чи змиється це до весілля. Інструкція має бути ближче до серця, ніж фен, бо навіть невдалий тон дає чудовий досвід з відтінком іронії.