Молоді батьки часто завмирають біля ліжечка та прислухаються до кожного звуку, який видає їхній малюк. Новонароджені дихають зовсім не так, як дорослі, і це часом викликає неабияку тривогу. Дихальні шляхи немовлят дуже вузькі, тому навіть найменша перешкода у вигляді краплини молока чи сухої скоринки в носі створює акустичний ефект, схожий на гуркіт або свист.
Причини поганого дихання
Звуки, що нагадують рохкання, сопіння чи булькотіння, є доволі поширеним явищем у перші місяці життя. Більшість таких проявів не несуть загрози здоров’ю та зникають самостійно в міру дорослішання організму. Розуміння природи цих звуків допоможе зберегти спокій та вчасно відрізнити норму від ситуації, що потребує медичного втручання.
Вплив зовнішніх факторів та режиму харчування
Навколишнє середовище грає вирішальну роль у тому, як дихає дитина. Сухе повітря в квартирі, особливо в опалювальний сезон, пересушує слизову оболонку. Організм намагається захиститися і виробляє більше рідини, яка накопичується в носоглотці. Батьки часто помічають, що немовля хрипить коли спить, саме під ранок, коли повітря в кімнаті стає найбільш сухим.
Процес годування також може бути джерелом дивних звуків. Частина молока або суміші може залишатися в задній частині горла після їжі.
Оскільки малюки більшість часу проводять лежачи на спині, рідина не стікає вниз так швидко, як у дорослих. Повітря проходить крізь ці залишки їжі, утворюючи булькання.
Симптоми які не можна ігнорувати
Уважне спостереження за загальним станом дитини важливіше, ніж просто прослуховування шумів. Якщо малюк активний, добре їсть, набирає вагу і посміхається, то сторонні звуки, швидше за все, є варіантом норми. Проте існують ознаки, які сигналізують про реальну проблему та необхідність огляду педіатра.
Тривожні сигнали включають:
- Синюшність навколо рота (носогубний трикутник) або посиніння губ.
- Втягування шкіри між ребрами або над ключицями під час вдиху.
- Роздування крил носа при кожному вдиху.
- Прискорене дихання (понад 60 вдихів за хвилину у спокої).
- Підвищення температури тіла.
- Відмова від їжі або млявість.
Ситуація, коли дитина хрипить але не кашляє, може вказувати на алергічну реакцію або наявність стороннього предмета в носі. Якщо хрипи з’явилися раптово під час гри з дрібними предметами, слід негайно звернутися за допомогою.
Що робити батькам?
Забезпечення комфортних умов у кімнаті є першим кроком до вирішення проблеми. Оптимальна температура повітря має становити 18–22 градуси, а вологість — 50–70%. Використання зволожувача повітря часто допомагає прибрати причину, чому немовля хрипить носиком, вже за кілька ночей.
Гігієна носової порожнини має бути регулярною, але обережною. Якщо ви бачите кірочки або чуєте, що ніс забитий, можна використати сольовий розчин (фізрозчин) для зволоження. Достатньо закапати по 1–2 краплі в кожну ніздрю.
Це розм’якшить слиз, і дитина зможе його проковтнути або вичхати. Використовувати аспіратори (соплевідсмоктувачі) варто лише в крайніх випадках, коли ніс повністю заблокований, оскільки часте їх застосування може ще більше подразнити слизову.
Правильне положення під час сну також має значення. Якщо немовля хрипить у сні, спробуйте трохи підняти узголів’я матраца (підклавши щось під матрац, а не під голову дитини).
Це допоможе слизу стікати вниз і не накопичуватися в носоглотці. Часте викладання на животик у час неспання тренує м’язи шиї та сприяє кращому відходженню слизу.
Профілактичні заходи
Створення гіпоалергенного побуту знижує ризик набряків носоглотки. Варто прибрати з кімнати дитини килими, м’які іграшки та важкі штори, які накопичують пил. Регулярне вологе прибирання без використання агресивної хімії допоможе дитині дихати вільніше.
Прогулянки на свіжому повітрі є найкращим тренуванням для дихальної системи. Вуличне повітря зазвичай вологіше і насиченіше киснем, ніж квартирне. Це природним чином зволожує слизові оболонки та покращує вентиляцію легень.
Питний режим важливий навіть для немовлят. Якщо в приміщенні спекотно, слизові пересихають швидше. Консультація з лікарем допоможе визначити, чи потрібно допаювати дитину водою, або ж достатньо частіше прикладати до грудей.
Гучне дихання у малюків найчастіше є тимчасовим явищем, пов’язаним із ростом і розвитком організму. Зберігайте спокій, зволожуйте повітря і не соромтеся звертатися до лікаря, якщо інтуїція підказує, що щось не так.
