У день хрещення дитини кожна дрібниця здається важливою, від води в купелі до першої білої тканини, у яку загортають немовля. Саме вона зберігає тепло моменту, коли дитину вперше благословили. З роками постає запитання: що робити з крижмою після хрещення? Народні звичаї пропонують безліч варіантів. Одні бережуть її як святиню, інші вбачають у ній захисний оберіг для всієї родини.
Значення крижми в народних традиціях
Крижма вважалася обрядовим елементом та частиною духовного захисту дитини. Зберігаючи її, родина ніби бере береже особливу нитку, пов’язану з моментом освячення.
У деяких селах вірили, що крижма після хрещення приносить удачу – якщо вона зберігатиметься без пошкоджень, то й життя дитини буде цілісним. В інших місцях вважали: крижму не можна дати сторонньому – це може "віддати" долю.
У народному світогляді крижма – міст між обрядовим моментом і повсякденним життям. З нею пов’язували захист від недуг і злих сил, часто тримали біля ікон чи покривали нею святі образи.
Що робити з крижмою після хрещення
Після обряду виникає багато варіантів і багато забобонів щодо подальшого використання крижми. Тут наведено ті, що найчастіше згадуються.
Зберігання як оберігу
Крижму ховають у сухому місці – у спеціальний короб або шафу без доступу прямих сонячних променів. Не кладуть поруч із предметами, що можуть ее пошкодити (голки, металеві шнурки).
В деяких громадах радять зберігати її у полотняному мішку, щоб тканина могла “дихати”. Іноді кладуть туди трохи вати чи ароматичні трави (лаванда, м’ята), щоб уберегти від молі і зберегти “святість”.
Утримання в обряді чи лікуванні
У народі поширений звичай: під час хвороби дитини крижму кладуть їй під голову чи накривають нею, вважаючи, що вона поверне здоров’я або зніме недуг.
Вважається, що крижма “поглинає” недобре, тому після її використання її знову повертають на те саме місце зберігання або очищають (обкурюють травами чи курячим попелом, за деякими віруваннями).
Передача наступним поколінням
Якщо сім’я має інших дітей, іноді крижму передають з рук у руки. Але тут багато застережень. Вважають, що передавати можна лише коли майбутній носій “правильно налаштований” і не хворіє. Інакше – “забере долю”.
У деяких селах вважають, що крижма не повинна покидати родину. Якщо ж дитина не має власних нащадків, іноді її віддають до храму чи церковної скриньки, щоб “наперекласти благословення”.
Що робити з крижмою коли дитина виросла
Коли дитина стає дорослою, змінюється роль крижми. Народні звичаї вказують на кілька варіантів зберегти або “перепрофілювати” її сенс.
| Що робити | Народне тлумачення | Дозвіл чи заборона |
|---|---|---|
| Зберігати вдома | Вона продовжує оберігати | Дозволено, якщо “не чіпати” |
| Використовувати для іншої дитини | Може “забрати” долю першого | Вважається небажаним |
| Віддати церкві | Привести в храм у дар | Вважається гідним кроком |
| Викинути або спалити | Прикмета нещастя | Заборонено |
| Показувати іншим | Розголошувати сімейні таємниці | Зайве з точки зору забобонів |
Народ каже: якщо крижма без потертостей – зберігати. Якщо ж вона втратила вигляд, можливий варіант віддати до храму або сховати серед ікон. Якщо вона порвана чи зіпсована, то спалювати не слід, бо це може обернутися лихом.
Чи можна прати крижму
Прання – тема спірна за народними віруваннями. Часто задаються питанням, чи можна прати крижму? У народі дають такі поради:
- Не прати в перший рік після хрещення – вважалося, що це “змиє благословення”.
- Якщо прати – робити вручну, делікатно, без сильних миючих засобів.
- Не прати разом з іншими речами – окремо.
- Не віддавати в хімчистку – вважається “неконтрольованим” втручанням.
- Використовувати святу воду при полосканні.
- Сушити на сонці, але не під прямими променями – на тіні, аби тканина “не згубила свою силу”.
Деякі громади додають, що якщо крижма має вишивку з нитками кольору червоного або синього, прати її взагалі не слід, щоб “не стерти” символіку.
Що можна робити з крижмою після хрещення чи хрестин
Після обряду в різних громадах побутують свої звичаї, проте їхня суть залишається спільною — крижму зберігають як оберіг і пам’ять про хрещення. Її використовують у побуті та обрядах, керуючись старовинними повір’ями:
- покласти біля ікон;
- накривати дитяче ліжко;
- класти під подушку;
- передати близьким;
- пошити хустинку;
- зберігати в іконостасі.
Такі дії, за народними переконаннями, підтримують духовний зв’язок і приносять у дім спокій.
Крижма після хрещення теж має своє значення. За народними віруваннями вона вбирає благословення, стає оберегом, пов’язує дитину з духовним світом. Тому народні традиції радять берегти її, уникати грубого поводження і прання без потреби. Коли дитина виросте, крижма може й далі служити – зберігатися вдома, передаватися далі або бути даною церкві. Головне, з повагою ставитися до цього обряду, щоб жоден народний знак не був порушений.
