Нині складно сказати кілька речень українською і не встромити туди хоча б одне іноземне слово. Маркетинг, блогер, менеджер, офіс, дедлайн — звучить знайомо? А чи впевнені ви, що це споконвічно українська лексика. Поговорімо докладніше про запозичені слова в українській мові та чому вони з’являються. Крім того, ми наведемо приклади, які ви точно використовуєте щодня, навіть не підозрюючи, звідки вони взялися.
Що таке запозичені слова?
Запозичені слова або неологізми — це слова, які українська мова перейняла з інших мов. Вони не виникли природно в нашій мовній системі, а з’явилися в результаті тісного контакту з іншими культурами: через торгівлю, науку, моду, війну, інтернет або просто моду на іноземне. Наприклад, «кава» прийшла з арабської, «університет» — з латини, а «комп’ютер» — з англійської. І це лише кілька прикладів.
Багато хто цікавиться, скільки запозичених слів в українській мові. Точну відповідь важко надати, бо мовознавці нараховують тисячі неологізмів, ба більше, щодня з’являються все нові й нові слова. Особливо активно запозичена лексика використовується у галузі науки, ІТ, бізнесу, медицини. Саме тому вживання запозичених слів у професійному мовленні стало нормою. Найчастіше це визначення: точні, короткі й зрозумілі фахівцям із різних країн.
Як визначити, чи слово є запозиченим?
Не завжди просто визначити, що лексична одиниця має іноземне коріння. Деякі слова настільки вкорінилися, що вважаються рідними. Проте є кілька ознак, які можуть допомогти:
- слово звучить не по-українськи, наприклад, має нетипове закінчення, як-от -інг, -мент, -ія;
- не має споріднених слів в українській («офіс» ніяк не пов’язаний із «роботою», «працею» тощо);
- це явна калька або прямий переклад з іншої мови (скажімо, «вебсайт» — від англійського website).
Звісно, не всі запозичення одразу впадають в око. Але якщо ви будете уважні, то помічатимете їх у повсякденних розмовах, у літературі, по радіо й по телебаченню. А знання походження таких слів допоможе вам краще розуміти, як розвивається українська мова й чому сьогодні вона звучить саме так, а не інакше.
Запозичені слова з різних мов
Українська постійно збагачується, зокрема й завдяки словам з інших мов. Деякі з них потрапили до нас ще сотні років тому, інші — зовсім нещодавно. Здебільшого їх можна впізнати за звучанням, стилістикою або тематикою. Розгляньмо найцікавіше:
- приклади запозичених слів з англійської мови: комп’ютер, інтернет, блог, стартап, файл;
- запозичення з французької мови: меню, парфум, етикет, бюро, журі;
- слова запозичені з німецької мови: шлагбаум, рахунок, вагон, цех, бутерброд, циферблат;
- приклади слів із польським походженням: кошт, кшталт, пан, бандура, мур;
- грецькі запозичення в українській мові: театр, школа, ангел, бібліотека, демократія.
Погодьтеся, що ці слова вже настільки звичні, що мало хто задумується про їхнє походження. Але кожне з них — це результат історичного чи культурного впливу, який сформував те, як ми говоримо сьогодні.
