Останнім часом у пошукових запитах усе частіше з’являється питання: як правильно пишеться слово “огненний” за українським правописом. Воно здається простим, навіть очевидним. Але саме такі слова найчастіше й викликають сумніви. Особливо в тих, хто звик орієнтуватися на розмовну мову, російські відповідники або застарілі форми. Тож розберімося спокійно, що це за слово, чи є воно нормативним і як його слід уживати в сучасній українській мові.
Чи існує слово “огненний” в українській мові?
Слово "огненний" у сучасному українському правописі не вважається нормативним. Воно трапляється в усному мовленні, художніх текстах або старих джерелах. "Огненний" – це калька або прямий вплив російського прикметника огненный. В українській мові інша словотвірна модель і зовсім інша нормативна форма. Тому, якщо хочеться знати, як пишеться слово огненний українською, варто звернути увагу на це – "огненний". Слово з подвоєнням.
Яке слово є правильним: нормативний варіант
Замість “огненний” український правопис пропонує кілька правильних і повністю нормативних варіантів, залежно від значення:
- вогняний;
- жагучий;
- вогнистий;
- розпечений;
- палаючий (у контексті дії);
- жаркий, палкий (у переносному значенні).
Найчастіше саме слово “вогняний” є прямим відповідником російського огненный.
Наприклад:
- вогняний спалах;
- вогняне полум’я;
- вогняний колір;
- вогняна стихія.
Саме “вогняний”, а не “огненний”, фіксується словниками й відповідає нормам сучасної української літературної мови.
Чому “огненний” вважають помилкою?
Тут усе впирається у походження слів. В українській мові основним словом є “вогонь”, а не огонь. Відповідно, всі прикметники утворюються від кореня вогн-:
вогонь – вогняний
вогонь – вогнистий
Форма “огненний” не має під собою української словотвірної бази. Вона звучить “по-українськи” лише на слух, але граматично й нормативно – це чужорідний елемент. У сучасному правописі такі кальки вважаються помилковими, навіть якщо вони масово використовуються в соцмережах, рекламі або побутовому мовленні.
Значення слова та правильне вживання
Щоб уникнути помилок, важливо розуміти значення правильних відповідників.
Вогняний – той, що:
- має властивості вогню;
- пов’язаний із полум’ям, жаром, світлом;
- яскраво-червоний або палаючий за кольором;
- сильний, пристрасний (у переносному значенні).
Чи можна вживати “огненний” у художніх текстах? Іноді можна почути аргумент: мовляв, у художній літературі все дозволено. Так, це частково правильно. Бо не раз можна було знайти це слово у відомих творах українських письменників. Проте навіть у художніх текстах форма “огненний” виглядатиме як русизм або стилістична помилка, якщо вона не використовується свідомо – для передачі мовлення персонажа, діалекту чи іншомовного впливу.
У нейтральному авторському тексті, публіцистиці, навчальних матеріалах, статтях для сайтів уживати “огненний” не рекомендується.
Поширені помилки й сумнівні варіанти
Часто можна побачити такі написання: огненний характер, огненна стихія, огненне серце.
Усі ці приклади – ненормативні. Правильно: вогняний характер, вогняна стихія, вогняне серце. Так, іноді “вогняний” здається менш “м’яким” на слух.
Слово “огненний” за українським правописом вважається помилковим. Його не варто використовувати в грамотному письмовому мовленні. Так, у розмовах та художніх творах може бути. Правильна форма – “вогняний”, а в окремих контекстах – “палкий” або інші синоніми.
Українська мова багата й гнучка. Вона дає достатньо варіантів, щоб обійтися без кальок і суржику. І слово “огненний” – якраз той випадок, коли краще зробити крок у бік норми. Навіть якщо спочатку трохи ріже вухо.
