Українська мова славиться своїм багатством і різноманітністю, проте деякі слова можуть викликати сумніви щодо правильного наголосу. Одним з таких слів є “жалюзі”. Часто можна почути різні варіанти вимови цього слова, що породжує питання: на який склад правильно робити наголос — “жАлюзі” чи “жалюзІ”?
Правильний наголос
Згідно з нормами сучасної української мови, правильний наголос у слові “жалюзі” падає на останній склад: “жалюзІ”. Це підтверджено орфоепічними словниками та іншими мовними джерелами, які встановлюють нормативи вимови слів.
Походження слова
Слово “жалюзі” прийшло до української мови з французької (jalousie), де воно має значення “ревнощі” або “заздрість”. У Франції цей термін використовували для позначення типу віконних штор, що дозволяють регулювати потік світла і одночасно захищати від сторонніх поглядів. В українській мові, як і в багатьох інших мовах, слово зберегло своє значення, але набуло нових орфоепічних характеристик.
Поширені помилки
Попри те, що правильний наголос у слові “жалюзі” є загальновідомим серед мовознавців, у повсякденному житті часто можна почути варіант “жАлюзі”. Це може бути зумовлено аналогією до інших слів або впливом інших мов, де наголос може відрізнятися. Наприклад, в російській мові наголос у слові “жалюзи” також падає на останній склад, що може вводити в оману українських мовців. Щоб уникнути цієї помилки, важливо пам’ятати про правильний наголос і користуватися авторитетними джерелами, такими як орфоепічні словники та довідники.
Як запам’ятати правильний наголос
Ось кілька порад, які допоможуть запам’ятати правильний наголос у слові “жалюзі”:
- Створіть асоціацію зі словом “жалюзІ”, пов’язуючи його з образом штор, які опускаються в кінці дня, що символізує наголос на останньому складі.
- Регулярно повторюйте правильний варіант вимови, щоб закріпити його у пам’яті.
- Намагайтеся використовувати слово “жалюзІ” у різних реченнях і контекстах з правильним наголосом, щоб закріпити його у повсякденному мовленні.
Відмінювання
Жалюзі – іменник середнього роду, що не відмінюється.
Приклади речень
- Я відкрив жалюзі, щоб в кімнату потрапило більше світла.
- Заховавши за жалюзі, він відчував себе спокійніше та захищеніше від зовнішнього світу.
- Жалюзі на вікні допомагають регулювати інтенсивність світла та забезпечують приватність.
- Мені подобаються дерев’яні жалюзі, вони додають затишку інтер’єру.
- Після дощу мої жалюзі завжди залишаються трохи вологими, але це не заважає їхньому функціонуванню.
Олесь гончар – твоя зоря
Це ж зручно, отже, в пору передсвітанкову ми вже в залізобетонних його катакомбах, де серед різних марок автомобілів, серед запахів бензину та гуми Заболотний, здається, почувався куди краще, ніж там, нагорі, у своїй службовій кімнаті з сейфами, кондиціонером та вічно опущеними металевими жалюзі.
Ернест Гемінґвей – Райський сад
Вони лежали в прохолодному присмерку затіненої сонцезахисними жалюзі великої кімнати в «Паласі», а перед тим скупалися разом у довгій і глибокій ванні, тоді розкрутили кран до відпору й підставили тіла під потужний струмінь води, що хлюпотіла й переливалася через них і, вируючи, ринула в отвір на дні ванни.
Лем Станіслав – Кіберіада
Вся охорона будинків складалася зі сторожі, що мінялася на прохідній головного входу, а під’їзд до підземелля закривали сталеві жалюзі, які луснули б від удару ваговозом. Перевіривши кондиціонер, відкрив і закрив жалюзі, стелі гладенькі, ясні – куди там корчмі «Під Трьома Відьмами».
Наголос у слові “жалюзі” в українській мові завжди падає на останній склад — “жалюзІ”. Це правило підтверджене орфоепічними нормами і є важливим для правильного вживання цього слова. Уникаючи поширених помилок і дотримуючись правильного наголосу, ми сприяємо збереженню чистоти і краси української мови. Тож наступного разу, коли будете говорити про штори, не забудьте про правильний наголос — “жалюзІ”.
